архів статей

можна подивитися тут



анонси статей

ІРОНІЧНА МОРАЛІСТКА

Замість скандалу маємо невеселу любовну історію з життя сучасного покоління сорокарічних. "Жінка і чоловіки" Мануели Гретковської — то зразок непоганого побутописання в класичній манері. Подаємо рецензію на нову книжку відомої в Україні польської письменниці.
докладніше тут

"ВОСКРЕШАЮ ТРУП ЄВРОПИ"

Інтерв'ю з польським письменником Анджеєм Стасюком.

Центральна Європа — то є концепт двох мрійників, а до того — політичний задум німецького романтизму, задум німецької домінації в цьому регіоні. Німецьке мрійництво, німецький романтизм: домінувати в регіоні, якого не існує — говорить в інтерв'ю письменник Анджей Стасюк. Власне, про це говориться і в його новій п'єсі — "Темний ліс" ("Ciemny las").
докладніше тут

НОВА З(Б)ІРКА: ВИБРАНЕ З ЧИТАЦЬКИХ РЕФЛЕКСІЙ

Третя книжка Тані Малярчук "Як я стала святою" ставить остаточну крапку (якщо кому те не було зрозумілим і після попередньої Тетяниної роботи) у зазначенні двох тез щодо сучукрліту. По-перше, можна з полегшенням зітхнути: надія є, всі ті балачки про молодь, яка активно творить нову українську культуру, подекуди все ж інкрустовані істиною.
докладніше тут

ПРО ОДИН ЗАГАДКОВИЙ ВІРШ В.СВІДЗІНСЬКОГО

У статті досліджено взаємодію літературного слова і фольклорних семантичних структур. Вірш В.Свідзінського "Сарай" розглянуто як зразок "семантичної поетики". Проаналізовано також інтертекст Клюєва у тексті Свідзінського.
докладніше тут

ПОСТМОДЕРНА УЛЬТРАНЕОРОМАНТИКА

"Якби її не було, її довелося б вигадати..." — так написано на обкладинці нової книжки Ірени Карпи Bitches get everything. І з цим важко не погодитися. Сучасній українській літературі вкрай необхідна була поява enfant terrible в жіночому обличчі. Мабуть, якби не з'явилася українська Вірджині Депант, критики почувалися б непевно, наче не вистачало б такого собі маркера часу в нашому літературному процесі. А так — все у нас є, справжній сучліт, зі всіма надбаннями та поразками.
докладніше тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Знаток славянской души

Ксенія ВЛАДИМИРОВА, Київ.
Березень 26, 2007 р., понеділок.

Каждый раз беря в руки книгу, написанную в ХIX веке, возникает чувство, будто оказался в антикварном магазине. С одной стороны, характеры, пейзажи и проблемы — все узнаваемо и даже актуально, но острота переживания безвозвратно утеряна. С другой стороны, "старые" книги позволяют читателю ощутить себя в роли археолога, раскапывающего истоки и угадывающем на плоскостном отпечатке современности перспективу.


Так происходит и с чтением книги Леопольда фон Захер-Мазоха "Наследие Каина (О любви)", полностью опубликованной в 1870 году, в которой, как в зародыше, заключены многие романы ХХ века. Она должна была стать первой в монументальном шеститомном исследовании Захер-Мазоха о собственности, государстве, войне, труде, смерти. Однако этот грандиозный замысел остался неосуществленным.

Для украинских читателей особенно интересен тот факт, что "Наследие Каина", куда вошла знаковая повесть "Венера в мехах", имеет подзаголовок — "Галицкие рассказы". Уроженец Львова, происходивший из украинско-немецкой семьи, всегда подчеркивал свою славянскость и заставил на страницах своих произведений исповедоваться не только украинских панов, но и крестьян, за что был окрещен "национальным поэтом Галиции". Антуражем для сценариев о различных видах любви — не только мазохистской, но и платонической, супружеской, чувственной, — становятся полоныны и курорты в Карпатах, поместья, постоялые дворы Коломыи, улочки "міста Лева".

Несмотря на свою эпатажность, Захер-Мазох активно переводился в России еще в ХIХ веке, образ роковой сильной безжалостной женщины, порабощающей мужчин, вдохновил многих поэтов Серебряного века, а в советское время его имя стало символом сексуального извращения. Однако для многих интеллектуалов западного мира мазохизм является олицетворением в том числе и рабской покорности славянской души.

Леопольд фон Захер-Мазох. Наследие Каина. Санкт-Петербург: Издательство "Азбука-классика", 2006. 541 с.